1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 0.00 сек.
 1816. Курсовой проект - Выбор типа фундамента промышленного здания | Компас
Содержание
1.Введение
2.Исходные данные.
3.Оценка конструктивных особенностей сооружения.
4.Анализ инженерно-геологических условий
5. Фундамент мелкого заложения.
5.1.Определение глубины заложения подошвы фундамента мелкого заложения.
5.2.Определение размеров подошвы фундамента.
5.3.Конструирование фундамента.
5.4.Определение конечной осадки основания фундамента.
6. Свайный фундамент .
6.1.Определение глубины заложения ростверка. Выбор размера сваи.
6.2.Определение несущей способности сваи.
6.3.Конструирование ростверка.
6.4.Определение осадки основания свайного фундамента.
7.Определение стоимости вариантов фундамента
7.1. Объемы грунта и расходы бетона на возведение фундамента мелкого заложения
7.2 Объемы грунта и расходы бетона на устройства свайного фундамента
Список использованных источников
Оценка конструктивных особенностей сооружения.
Прессовый корпус машиностроительного завода г. Калинин(Тверь) имеет размеры 120х72м. Корпус состоит из пяти пролетов: два длиной 72м, выполнены в металлическом каркасе и оборудованы мостовыми кранами грузоподъёмностью 75т. С оголовкой кранового рельса 12,6м.
Три других пролета по 24м., выполнены в железобетонном каркасе и оборудованы мостовыми кранами, грузоподъемностью 50т с отметкой кранового рельса 9,6м. В двух пролетах имеется заглубление, его глубина 1,6 м, ширина – 3м. В 24 метровых пролетах колонны внутренних рядов (железобетонные, двухветвевые) сечением в уровне пола 1400х600 мм (рис 2), расположены с шагом 6м.
Полы выполнены на утепленном щебнем грунте. Все помещение отапливаемое, внутренняя температура +16 ͦ С. Значительных влаговыделений или мокрых процессов в корпусе не имеется. По расчетной схеме здание относится к зданиям с гибкой расчетной схемой. По капитальности корпус относится ко II классу.
Дата добавления: 29.01.2013
|
|
 1817. ЭС Внешнее электроснабжение жилого дома | AutoCad
,4 кВ, согласно выданным техническим условиям, проектом предусмотрен монтаж щитка учетного ЩУ-0,4 кВ на опоре подключения и монтаж вводно-распре- делительного устройства ВРУ-0,4 кВ в жилом доме. Тип и схема ВРУ-0,4 кВ жилого дома данным проектом не рассматриваются.
Питающую линию от точки подключения на ближайшей опоре до ВРУ-0,4 кВ жилого дома выполнить са- монесущим изолированным проводом (СИП), нераспространяющим горение, марки AsXSn сечением 4х16мм². Монтаж линейной арматуры выполнить в соответствии с требованиями ПУЭ:2007 (гл. 2.4) по типовой серии №193н "Опоры воздушной линии с изолированными проводами (СИП) напряжением 0,38 кВ". Для подвески СИП проектом предусмотрено использование линейной арматуры производства фирмы "SICAME" либо ее аналога.
Общие данные.
Схема электричекая общая 10/0,4 кВ ТП 5112
План-схема трассы питающей линии 0,4 кВ
Заземление
Узлы крепления СИП
Конструкция для крепления щитка ЩУ-0,4 кВ. Установка щитка на опоре ВЛИ-0,4 кВ.Общий вид щитка учетного ЩУ-0,4 кВ.
Дата добавления: 06.02.2013
|
1818. Чертежи - Балансировочный стенд | Компас
1. Вес балансируемых деталей, кг 5,9
2. Наибольший диаметр изделия, мм 600
3. Расстояние между опрами, мм 1200
4. Число оборотов шпинделя, мин 1500
5. Напряжение, В ~380, ~220, +12
6. Тип электродвигателя 4А98М4У3
7. Мощность электродвигателя, кВт 0,8
8. Вес электродвигателя, кг 11,2
Дата добавления: 06.02.2013
|
1819. Вентиляція санітарно-кухонного | AutoCad
Завдання:
Запроектувати гравітаційну систему вентиляції санітарно-кухонного вузла в цегляному шестиповерховому будинку. Висота поверху 3,0м. Висота технічного поверху 2,7м. В кухні встановлено чотириконфорну газову плиту. Гаряче водопостачання централізоване. Витрати видаляє мого повітря з кухні становлять 90м3/г, з ванного приміщення і вбиральні – по 25м3/г. Приток повітря неорганізований. Для розрахунку вентиляції приймаємо стандартні параметри повітря в приміщеннях і каналах: температура 20 С, густина 1,205 кг/м3.
Розв’язання:
Приймаємо перетин вентиляційних каналів на кухні 140х270 мм; вентиляційних каналів приміщення ванни і вбиральні - 140х140 мм. Вентиляційні канали з кожного приміщення окремо виводимо на технічний поверх, де вони підключаються до горизонтального збірного колектора / короба/, виконаного із гіпсошлакових плит. Зверху на колектор установлюємо витяжну шахту кільцевого перетину із шлакобетону. Гирло шахти закриваємо зонтом. Шахту виводимо вище покрівлі на 1,0 м. Креслимо розрахункову систему. Нумеруємо дільниці.
Дата добавления: 10.02.2013
|
1820. Курсовий проект - Автомобільний двигун ЯМЗ-238 | Компас
1. Вступ
2. Тепловий розрахунок двигуна
3. Кінематика кривошипно-шатунного механізму
4. Динаміка кривошипно-шатунного механізму
5. Спеціальна чатина
Завдання на проектування
Провести тепловий розрахунок автомобільного дизеля з наступними технічними характеристиками:
–номінальна потужність двигуна, Ne =243 кВт;
–частота обертання колінчастого вала при Ne , ne = 2200 хв-1;
–ступінь стиску ε = 16,5;
–коефіцієнт надлишку повітря, α = 1,6;
–відношення радіусу кривошипа до довжини шатуна, λш = 0,26.
Тип двигуна – V-подібний, чотиритактний, восьмициліндровий, дизель, з наддувом, безпосереднє впорскування, сумішоутворення об’ємне. Нагнітач відцентровий, з приводом від газової турбіни. Тиск наддуву – 0,16 МПа.
У якості прототипу вибрано двигун ЯМЗ – 238Д, технічна характеристика якого наступна:
–номінальна потужність двигуна, Ne =243 кВт;
–частота обертання колінчастого вала при Ne , ne = 2250 хв-1;
–ступінь стиску ε = 16,5;
–коефіцієнт надлишку повітря, α = 1,6;
–відношення радіусу кривошипа до довжини шатуна, λш = 0,26
Тип двигуна – V-подібний, чотиритактий, восьмициліндровий, дизель, з наддувом, безпосереднє впорскування, сумішоутворення об’ємне. Нагнітач відцентровий, з приводом від газової турбіни. Тиск наддуву – рк= 0,16 МПа.
Вибір вихідних даних
Ступінь стиску двигуна, що проектується, приймаємо ε = 16. У відповідності з ДГСТ 305-82 для дизеля, що розраховується, приймаємо дизельне паливо (Л – літнє, для роботи при температурі оточуючого повітря 0 0С і вище; З – зимове, застосовується при температурах до – 20 0С (в цьoму випадку паливо повинно мати tзаст<). Цетанове число палива не менше ніж 45.
Середній елементарний склад дизельного палива С=0,870; Н=0,126; О=0,004.
Дата добавления: 17.02.2013
|
1821. Капітальний ремонт нежитлових будівель, ОВ | AutoCad
1. Креслення розроблено відповідно до діючих норм, правил та стандартів
2.Загальні положення
2.1. Розділ "Опалення та вентиляція" розроблений на основі архітектурно-будівельного завдання Капітальний ремонт нежитлових будівель «Д» та «Д1» по вул. Фрунзе, 40 в Подільському р-ні м. Києва
2.2. Розрахункові параметри зовнішнього повітря для проектування:
- розрахункова температура теплого періоду року +23,7°С;
- розрахункова температура холодного періоду року -22°С;
2.3. Розділ проекту виконаний відповідно до вимог
СНиП 2.04.05-91* "Отопление вентиляция и кондиционирование".
СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания. Нормы проектирования".
3. Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій:
-зовнішня стіна 2,93 м²х°С/Вт;
-покриття 4,53 м²х°С/Вт;
-вікна та двері 0,5 м²х°С/Вт.
4. Вентиляція.
У санвузлах передбачена вентиляція через осьові вентилятори "ВЕНТС" з подальшим приєднанням до вентиляційної шахти будівлі.
Вентиляція підвалу, котрий використовується, як сховище цивільної оборони, прийнята незалежна від будівлі. Система вентиляції розрахована на 300 осіб. Нормована кількість повітря складає 8м³/год на людину, згідно з ДБН 2.2.5-97 п.7.5.
Проектом принята загальнообмінна вентиляція з механічним припливом та витяжкой. Приплив повітря через установку MC3 фірми "АСМ" (система П1).Припливна установка обладнанна електрокалорифером та автоматикою.
Витяжна вентиляція передбачена через установку МС3 (система В1). У повітропроводах установлені противовибухові пристрої.
5. Теплопостачання.
Джерело теплопостачання системи опалення - міські теплові мережі з параметрами теплоносія 105-70°С. Схема приєднання до зовнішніх теплових мереж залежна через елеватор №3 dг=25мм,dс=11мм. Параметри теплоносія після елеватора 80 - 65°С.
Трубопроводи на вузлі ввода прийняті сталеві водогазонапірні по ГОСТ 3262-75* та електрогазозварювальні по ГОСТ 10704-91.
6. Опалення та вентиляция.
Система опалення принята двухтрубна з нижньою разводкой та вертикальними стояками. Внутрішня температура у адміністративних приміщення прийнята +18°С.
Опалення передбачено стальними радіаторами фірми «KERMI».
Разводка по будівлі із поліпропіленових труб «RAUTITAN flex» фірми "REHAU". Для регулювання системи опалення встановлені термостатичні клапани біля кожного опалювального приладу. У місцях загального використання (коридори, вестибюлі) у опалювальних приладів встановлені ручні регулюючі вентилі.
На стояках встановлені регулюючі вентилі. У верхніх точках системи передбачені автоматичні повітровідводники, у нижчих точках крани для опорожнення . Проектом прийнята запірна та регулююча арматура фірми «OVENTROP».
7. Кондиціювання.
Проектом передбачена додаткова установка кондиціонерів фірми "Midea" в кабінеті 317 блок "Д" і в кабінетах 343, 344, 315, 345 блоку "Д1".
8. Всі системи відключаються в разі виникнення пожежі.
9. Всі системи заземлені.
10. Монтаж систем вентиляції і опалення виготовлений відповідно до СНиП 3.05.01-85 і рекомендацій фірм-виробників.
11. Системи після монтажу випробувати, відрегулювати і здати згідно з актами.
Дата добавления: 18.02.2013
|
1822. Курсовий проект - Розрахунок одноступінчастого конічного редуктора | Компас
Завдання та його зміст
Вступ
1. Розрахунок пасової передачі
2. Проектування одноступінчатого конічного прямозубого редуктора
2.1 Розрахунок зубчастих коліс конічної передачі
2.2 Розрахунок валів редуктора
2.3 Конструктивні розміри зубчастих коліс редуктора
2.4 Конструктивні розміри корпусу редуктора
2.5 Підбір підшипників
2.6 Перевірка міцності шпонкових з’єднань
2.7 Посадки деталей, змащення зубів та підшипників, ущільнення стиків
3. Оформлення графічної частини
Список використаних джерел
1. Вид передачі редуктора - одноступінчастий конічний редуктор;
2. Схема редуктора - 6;
3. Синхронна частота обертання електрорушія – 1500 (хвил.-1);
4. Потужність на веденому валу редуктора – 1,7 ( кВт);
5. Частота обертання веденого вала редуктора - 260 (хвил.-1).
Дата добавления: 22.02.2013
|
1823. Дипломный проект - Проект участка изготовления основы каркаса автобуса | AutoCad
ВВЕДЕНИЕ
1 АНАЛИЗ СОСТОЯНИЯ АВТОБУСНОГО ПАРКА УКРАИНЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ ПРОИЗВОДСТВА АВТОБУСОВ
1.1 Оценка состояния автобусного парка Украины
1.2 Особенности производства автобусов
1.3 Технологии производства автобусов по модульному принципу построения конструкции
2 ОПИСАНИЕ КОНСТРУКЦИИ И ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА АВТОБУСА 5203
2.1 Модули в конструкции автобуса 5203
2.2 Особенности технологии производства автобуса 5203
2.3 Новые технологии в производстве автобусов
3 РАЗРАБОТКА ТЕХНОЛОГИИ ДЛЯ ИЗГОТОВЛЕНИЯ МОДУЛЯ ОСНОВАНИЯ КАРКАСА АВТОБУСА 5203
3.1 Технологический маршрут изготовления модуля основания, применяемое оборудование и технологическое оснащение
3.2 Режимы технологических операций и техническое нормирование работ
3.3 Методы контроля качества сварки
4 ОСНАСТКА ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА ПРОИЗВОДСТВА СВАРНЫХ КОНСТРУКЦИЙ АВТОБУСА
4.1 Характеристика оснастки для выполнения сварочных операций
4.2 Проектирование стапеля для сборки-сварки основания каркаса
4.4 Расчет рычажно-эксцентрикового зажима
5 ПРОЕКТИРОВАНИЕ УЧАСТКА ПО ИЗГОТОВЛЕНИЮ МОДУЛЯ ОСНОВАНИЯ КАРКАСА АВТОБУСА 5203 В ПРОИЗВОДСТВЕННОМ КОРПУСЕ ГП20
5.1 Назначение участка и технологический процесс по отделениям
5.2 Определение годовой трудоёмкости работ, режима производства и фондов времени
5.3 Расчет количества оборудования и рабочих
5.4 Расчет площади участка механообработки
5.5 Основные строительные требования по планировке
6 ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ РАЗРАБОТКИ
6.1 Исходные данные для анализа
6.2 Расчет дополнительных капитальных вложений
6.3 Расчет себестоимости единицы продукции
6.4Определение экономического эффекта, вывод о целесообразности внедрения проекта на производстве
7 ОХРАНА ТРУДА И ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
7.1 Закон Украины об охране труда
7.2 Промышленная санитария
7.3 Техника безопасности
7.4 Пожарная безопасность
7.5 Охрана окружающей среды
7.6 Расчет местной вентиляции шлифовального станка
7.7 Расчет контура заземления сборочного стенда
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Список литературы
ПРИЛОЖЕНИЕ А. Спецификация модуля основания каркаса автобуса
ПРИЛОЖЕНИЕ Б. Спецификация приспособления
ПРИЛОЖЕНИЕ В. Технологическая документация
ПРИЛОЖЕНИЕ Г. Ведомость оборудования
Конструкция автобуса 5203, разработанного в КБ АТС «ХАДИ», состоит из следующих основных модулей:
– модуль крыши;
– модуль правой боковины;
– модуль левой боковины;
– модули дверей;
– модуль основания;
– модуль мотоотсека.
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В результате выполненных расчетно-графических работ подготовлен проект участка изготовления основания каркаса автобуса 5203 конструкции КБ АТС «ХАДИ», который соответствует требованиям внедрения на ГП МОУ «Харьковский автомобильный ремонтный завод».
Подготовлены следующие технологические и проектные разработки:
1. Технологический процесс изготовления модуля основания каркаса автобуса с применением перспективных технологий порезки, сварки, сборки и антикоррозионной защиты.
2. Новое технологический стапель для операций сборки-сварки основания каркаса автобуса, который обеспечивает базирование и закрепление труб эксцентриковыми зажимами, а с помощью 4-х стоечного подъемника создаются условия для выполнения только горизонтальных и вертикальных сварочных швов.
3. Планировка корпуса ГП20 на ГП МОУ «Харьковский автомобильный ремонтный завод», где размещены соответствующие отделения и оборудование под заданную программу.
Экономическая оценка выполненных разработок подтверждает целесообразность их внедрения на ГП МОУ «Харьковский автомобильный ремонтный завод».
Дата добавления: 24.02.2013
|
1824. АБ Їдальня 20 х 10 м в Хмельницької області | ArchiCAD
- Площа забудови 205,6 м 2
- Будівельний об'єм 1206,0 м 3
- Загальна площа: їдальня - 260,64, квартира - 65,94 м 2
- Корисна площа: їдальня - 243,44 м 2
Фундаменти - стрічкові із бутового каменю М400-600.
Стіни - композитні, товщиною 480 мм, перегородки -цегляні товщиною 120 мм (див. аркуш АБ-12) .
Вікна - металопластикові (індивідуальні); двері -металопластикові (індивідуальні), дерев 'яні та металеві (див. АБ-30).
Підлоги - керамічна плитка, ламінат (див. АБ-32).
Цоколь - плитка керамічна морозостійка "Грес".
Покриття площадок головного входу - тротуарна плитка.
За відносну позначку ±0,000 прийнято рівень чистої підлоги приміщень першого поверху будівлі.
Перемички - збірні залізобетонні (див. АБ-24)
Зовнішнє оздоблення - мінеральна штукатурка, фасадна фарба (колір див. АБ - 3, 4).
Дата добавления: 26.02.2013
|
1825. Газопостачання населенного пункту | AutoCad
Вихідні данні.
У відповідності з завданням на проектування я запроектував систему газопостачання населеного пункту, що розташований в м. Нововолинськ.
Перша зона - забудована 3-х поверховими будинками. В районі є всі підприємства комунально-побутового обслуговування населення та інші заклади. Гаряче водопостачання планується для громадських будинків, як централізоване, так і місцеве (від поточних газових водонагрівачів).
Друга зона – сучасної забудови – представлена 4-х поверховими будинками. В районі є всі підприємства комунально-побутового обслуговування населення та інші заклади. Гаряче водопостачання планується для громадських будинків, як централізоване, так і місцеве (від поточних газових водонагрівачів).
Третя зона – забудована 6-ти поверховими будинками, спорудженими за новими типовими проектами з урахуванням енергозберігаючих технологій. В зоні також присутні всі підприємства комунально-побутового обслуговування населення та інші заклади обслуговування. Теплопостачання житлових і громадських будинків також централізоване, від районної опалювальної котельні.
Джерелом газопостачання населеного пункту служить газорозподільна станція, що знаходиться на північно-західній околиці міста.
Кліматичні дані для району будівництва становлять:
1. Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування систем опалення tо= -150С.
2. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tс.оп= -50С.
3. Тривалість опалювального періоду по=191 діб.
1.1 Визначення кількості жителів району міста
Розрахунок чисельності жителів виконуємо в таблиці 1.1.
Щільність населення визначаємо як відношення щільності забудови до житлової площі на одну людину (18 м2), а кількість жителів в кварталі – добутком площі кварталу на щільність населення.
Таблиця 1.1. Чисельність жителів району міста.
Номер кварталу Кількість поверхів забудови Площа кварталу, га Площа житлового фонду Щільність населення, люд/га Кількість жителів в кварталі, люд
1 2 3 4 5 6
Зона забудови -1
1
Дата добавления: 26.02.2013
|
1826. ВК 23 - х поверховий житловий будинок | AutoCad
1485; господарсько-питний-протипожежний водопровід низького тиску,
1485; об'єднаний госп.питний-протипожежний водопровід високого тиску 1-ої зони;
1485; об'єднаний госп.питний-протипожежний водопровід високого тиску 2-ої зони;
1485; гаряче водопостачання 1-ої зони;
1485; гаряче водопостачання 2-ої зони;
1485; побутова каналізація,
1485; внутрішні водостоки,
1485; напірна каналізація.
Загальні дані
План підвалу з мережами К1, К2
План підвалу з мережами В1, Т3, Т4
План 1-го поверху
План 2-го поверху
План 3-10 поверху
План 11-го поверху
План 12-14 поверхів
План 15-16 поверхів
План 17-21 поверхів
План 22-го поверху
План 23-го поверху (дахова котельня)
Кухонний вузол № 1 (КВ-1)
Кухонний вузол № 2 (КВ-2)
Сантехнічний вузол № 3 (СВ-3). Кухонний вузол № 3 (КВ-3)
Кухонний вузол № 4 (КВ-4)
Сантехнічний вузол № 5 (СВ-5). Кухонний вузол № 5 (КВ-5)
Кухонний вузол № 6 (КВ-6)
Сантехнічний вузол № 1 (СВ-1)
Сантехнічний вузол № 2 (СВ-2)
Сантехнічний вузол № 4 (СВ-4)
Сантехнічний вузол № 6 (СВ-6)
Сантехнічний вузол СВ-І (вбудовані приміщення)
Сантехнічний вузол СВ-ІІ (вбудовані приміщення)
Сантехнічний вузол СВ-ІІІ (вбудовані приміщення)
Сантехнічний вузол СВ-ІV (вбудовані приміщення)
Сантехнічний вузол СВ-V (вбудовані приміщення)
План водопровідної насосної з водомірним вузлом
Схема системи В 1 та насосної станції
Водомірні вузли.
Схема системи холодного водопостачання В1.1 першої зони
Схема системи гарячого водопостачання Т3.1, Т4.1 першої зони
Схема системи холодного водопостачання В 1.2 другої зони
Схема системи гарячого водопостачання та каналізаційного випуску.
Схема системи К1, К1.1
Схема системи К2, Кн
Ущільнення водопровідного вводу та каналізаційного випуску
Дата добавления: 08.03.2013
|
1827. Металлорежущий инструмент | Компас
1.8 Расчет и конструирование режущего инструмента второго порядка
1.8.1 Проектирование токарного резца
Резцы - это наиболее распространенный вид режущего инструмента. Они отличаются большим многообразием, применяются на токарных, долбежных, строгальных, расточных станках при обточке, расточке, подрезке, отрезке, строгании, долблении, резьбонарезании и комбинированной обработке.
Резцы, оснащенные многогранными твердосплавными пластинами с механическим креплением к корпусу инструмента, широко применяются вследствие их существенных преимуществ по сравнению с твердосплавными резцами составной конструкции, у которых пластина с корпусом соединена пайкой. К преимуществам резцов, оснащенных многогранными пластинами, следует отнести следующие:
1. Повышение прочности лезвия из-за отсутствия внутренних напряжений, возникающих при пайке.
2. Повышение надежности и долговечности, так как опорная поверхность под пластиной в корпусе резца может иметь высокую твердость. В этом случае, в корпусе резца может быть использовано до 100 пластин. Для увеличения долговечности корпуса под режущей пластиной устанавливают опорную твердосплавную пластину, в результате чего в корпусе может быть изношено до 150 режущих пластин.
3. Экономия конструкционной стали вследствие многократного использования корпуса резца.
4. Отсутствие операции затачивания резцов. После изнашивания достаточно либо повернуть пластину, либо сменить её.
5. Большинство типоразмеров пластин имеют фасонную форму передней по-верхности, обеспечивающую ломание или завивание стружки. Для пластин с плоской передней поверхностью предусмотрены стружколомы, которые применяются в тех случаях, когда диаметр внешней окружности пластины равен 6.35 или 9.25 мм.
6. Изношенные пластины перерабатывают, извлекая вольфрам и другие дорогостоящие элементы, которые вновь используются для изготовления твердых сплавов.
Конструкции резцов, оснащенных многогранными пластинами отличаются большим разнообразием применяемых способов крепления. Эти способы крепления можно свести к нескольким схемам.
Крепление прихватом применяют для пластин без отверстий, в том числе и из керамических материалов. Пластину устанавливают в закрытый паз и базируют по опорной и боковым поверхностям. При этом обеспечивается высокая точность базирования пластин и высокая надежность крепления. На резцах для обработки стали можно применять стружколомы. Этот метод крепления пластин применяют на расточных резцах.
Крепление пластин с помощью поворотного элемента (рычага) или косой тяги, обеспечивающих прижатие пластины к боковым поверхностям закрытого паз корпуса. Этот метод применяют для крепления пластин с отверстием. Он обеспечивает высокую точность базирования, однако не гарантирует точного прилегания опорной поверхности пластины к поверхности корпуса резца. Устранение зазора обеспечивается прижатием пластины от руки при затягивании крепления.
Применяет сборные резцы с механическим креплением трех-, четырех-, пяти-, шестигранных пластин из твердого сплава, предназначенных для обработки заготовок из стали и чугуна. В корпусе резца запрессован штифт. На штифт свободно надевают многогранную пластину, которую закрепляют между штифтом и задней опорной стенкой корпуса с помощью клина и винта. Этот метод крепления в большинстве случаев применяют для проходных прямых резцов.
Спроектировать резец, оснащенный многогранной пластиной для обработки наружной цилиндрической поверхности. Материал заготовки - сталь 45Х. Обработка ведется на токарном станке 16К20Ф3.
Для обработки стали выбираем пластину из твердого сплава ВК8, так как данный материал наиболее подходит для данного вида обработки.
В зависимости обрабатываемого материала и режущего материала выбираем передний и задний углы резания, согласно нормативам =12, =8.
В зависимости от условий обработки (в условиях достаточной жесткости системы СПИД) главный угол в плане =45.
Дата добавления: 19.03.2013
|
1828. Креслення - Зчеплення ЗИЛ - 5301 | Компас
Тип зчеплення - сухий
Тип привода - гідропневматичний
Число ведених дисків -1
Момент, що передається зчепленням, НДм - 384
Діаметр фрикційнних накладок, мм: зовнішній - 340
внутрішній - 187
Допустимий дисбаланс, гДсм: нажимного диска - 90
веденого диска - 25
Дата добавления: 24.03.2013
|
1829. ГВС жилого дома | AutoCad
Виписуємо з літератури (1) наступні кліматологічні дані місця будівництва:
м. Вінниця:
- температура холодної п'ятиденки tх.5=-21°C,
- середня температура за опалювальний період tо.п.=-1,1°C,
- тривалість опалювального періоду Zо.п.=191 діб.
КГД=3610 градусо-діб.
За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону, тобто
м. Вінниця знаходиться у І температурній зоні.
2.Визначення теплового навантаження на опалення та
на гаряче водопостачання.
Далі приймаємо, з літератури (1) ,нормативні опори таких захищень:
- зовнішньої стіни Rз.с. =2,8 (м *°C)/Вт,
-вікна Rвк. =0.5 (м *°C)/Вт,
-горищного перекриття Rг.п=3,3 (м *°C)/Вт,
-підвального перекриття Rп.п=2.8 (м *°C)/Вт.
Визначаємо коефіцієнти теплопередачі відповідних захищень за формулою :
К=1/R, тоді
Кз.с.=1/ Rз.с.=0,36 Вт/( м *°C),
Квк.=1/ Rвк.=2 Вт/( м*°C),
Кг.п.=1/ Rг.п=0,3 Вт/( м *°C),
Кп.п.=1/ Rп.п=0,36 Вт/( м *°C),
2.1 Визначаємо навантаження на опалення за формулою:
=а* * *( - )+ ;
де а-коефіцієнт, який враховує кліматичні умови, визначається за формулою
а=0,54+22/( - )=0,54+22/(20+21)=1,08
-обєм будинку за зовнішнім обміром , м,визначаємо за формулою
=S*H, у якій S-площа будинку в плані за зовнішнім обміром, м, S=343м,
H-висота будинку,м, по опалювальній частині будинку, Н=12*3,0+0,5=36,5 м
=343*36,5=12526,8 м3
- розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщеннях будинку ,приймаємо для житлового будинку 18 °C, (1)
- зовнішня розрахункова температура для проектування системи опалення =-21°C, (1)
- питома опалювальна характеристика будинку ,Вт/( м*°C),розраховуємо за формулою проф. Єрмолаєва :
=1,08*<<Р/ S*( Кз.с+d*( Квк-Кз.с)]+(1/H)*(0,9* Кг.п+0,6* Кп.п),
де Р- периметр будинку за зовнішнім обміром, м,
Р=2*(13,0+26,4)+4*2*(1,6+3,3)=118 м,
Кз.с, Квк-коефіцієнти теплопередачі зовнішніх стін і вікон, Вт/( м*°C),
Кг.п, Кп.п- коефіцієнти теплопередачі горища і підвального перекриття,
Вт/( м *°C),
Тоді:
=1,08*<<(118/343)*(0,36+0,19*(2-0,36))]+(1/36.5)*(0,9*0,3+0,6*0,36)]=0,15 Вт/( м°C),
=сп/3.6*Lпр*пр*(tв – tро ), Вт;
Lпр = /2=12528/2=6264 м3;
пр =353/(273+tро )- густина зовнішнього повітря;
пр =353/(273- 21 )=1,4 кг/ м3 ;
сп =1,005кДж/(кг*К)- теплоємність повітря;
=1,005/3,6*6264*1,4*(18+21)=94142,8 , Вт;
Звідси тепловий потік на опалення буде дорівнювати:
=1,08*0,15*12528*(18-(-21)) +94142,8=172142,7 Вт = 172,142 кВт.
2.2Визначаємо навантаження на СГВ :
З плану типового поверху визначаємо сумарну загальну площу поверху, додавши загальні площі окремих квартир:
FЗАГ=66,63+49,93+49,93+66,63=233,12 м ,
Вираховуємо загальну житлову площу будинку:
•Fзаг=n* Fзаг=233.12*12 =2796 м ,
де n-кількість поверхів будинку.
Знаходимо кількість споживачів у будинку за формулою:
U= •Fзаг/f з =2796/15=186.4 людей,
де f з-норма загальної площі, м /людину, приймаємо з завдання.
За формулою рахуємо ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання:
Р=( *U)/( *N*3600)=(10*187)/(0.2*144*3600)=0,018
де -норма витрати гарячої води в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно (3) =8,5 л/год при поверховості будинку до 12 поверхів,
-секундна витрата води сантехнічним приладом ,приймаємо 0,2 л/год , (3)
N- кількість водорозбірних приладів в будинку приймаємо згідно плану типового поверху 3 в квартирі(тобто наявність змішувача в кухні, ванні і умивальнику), N=12*10=120 шт.
Рахуємо ймовірність використання водорзбірних приладів в будинку:
=(3600*Р* )/ =(3600*0,018*0,2)/200=0,0648
де -годинна витрата води сантехнічним приладом, приймаємо з (3), =200 л/год.
Знаходимо добуток N* :
N* =144*0,0648=9.33
Дата добавления: 26.03.2013
|
1830. Автоматика управления приточно-вытяжной вентиляцией | AutoCad
Настоящий рабочий проект автоматизации приточных и вытяжных систем вентиляции выполнен согласно заданию на проектирование, выданное заказчиком. Проект выполнен в соответствии Рабочий проект автоматизации приточных и вытяжных систем вентиляциис действующими нормами, правилами и ГОСТами. Проектом предусматривается автоматизация приточных систем с водяными калориферами и вытяжных систем. Управление приточными системами предусмотрено по месту (с блоков управления). Для приточных систем П1-П7, К1-К4 применяется комплект автоматики фирмы ВЕЗА (поставляется по проекту ОВ).
Схемой автоматизации предусматривается:
- защита калорифера от замораживания;
- поддержание заданной температуры приточного воздуха;
- автоматическое открытие клапана наружного воздуха при включении вентилятора;
- отключение вентиляторов и закрытие клапана наружного воздуха при пожаре, при котором контур защиты калорифера от замораживания продолжает работать.
Монтаж приборов и средств автоматизации выполнить согласно требованиям заводов - изготовителей оборудования, ПУЭ 7, ГОСТ 12.1.030-81, СНиП 3.05.07-85. Монтаж сетей автоматизации выполнить кабелем КВВГнг и проводом ПВЗ в трубе. Корпуса приборов и другие металлические нетоковедущие части, которые могут оказаться под напряжением, следует заземлить согласно требованиям ПУЭ 7.
Дата добавления: 28.03.2013
|
© Rundex 1.2 |
